НАУКА — соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність. Н. є складовою духовної культури суспільства. Поняття «Н.» містить як діяльність із надбання нового знання, так і результат цієї діяльності — суму наукових знань, набутих на даний момент. Термін «Н.» вживають також для позначення окремих галузей наукового знання. Н. характеризується доцільно орієнтованою творчою діяльністю з постановки, вибору й розв’язання проблем духовного та практичного освоєння світу. Як система знань Н. охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об’єктів, а й певні форми та способи їх усвідомлення, а в кінцевому результаті — філософське тлумачення. Тим самим Н. виступає як форма суспільної свідомості. Н. є способом установлення та усвідомлення об’єктивної істини. Цим вона радикально протистоїть релігії, марновірству, містицизму, спекулятивним домислам.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. — К., 1997.